На підконтрольній Україні території Луганщини муніципалітети намагаються вийти з газової залежності
Котел для обігріву вагою близько 700 кілограмів, який працює на пелетах, розпалили просто на подвір’ї споруди, де проходила виставка «Енергоефективність. Енергозбереження-2015». Жовтогаряче полум’я найкраще рекламувало можливості зробити свій дім теплим навіть у люті морози лютого та без природного газу, ціни на який тепер кусаються. Таку виставку в Сєверодонецьку влаштували вперше, і що особливо важливо — в умовах воєнних дій поблизу.
«Одна з реформ місцевого самоврядування — енергетична незалежність. Нині розуміємо: економіку неможливо піднімати, якщо не станемо енергонезалежними і якщо не зберігатимемо енергію, не переходитимемо на альтернативні її джерела», — окреслює мету заходу виконавчий директор Луганського регіонального відділення Асоціації міст України Наталія Бойко.
За її словами, виставку, яку вперше влаштували у Сєверодонецьку, проведено за фінансової допомоги Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Партнером заходу стала Луганська обласна військово-цивільна адміністрація. Свої вироби тут представили підприємства північно-західного субрегіону Луганської області — Сєверодонецька, Лисичанська, Рубіжного та Кремінної, які виготовляють енергоощадні вироби. До ділової програми додали проведення «круглого столу» для представників місцевих муніципалітетів з питань енергоефективності та альтернативної енергетики.
«Ми вирішили провести інвентаризацію, які підприємства краю працюють над розв’язанням проблеми енергоефективності та енергозбереження. І були приємно здивовані, що тут багато навіть не тих, що встановлюють таке обладнання, а тих, хто виробляє його», — підкреслює Наталія Бойко.
За її словами, одразу кілька підприємств виробляють євродрова та пелети, які використовують у твердопаливних котлах, щоб відійти від використання природного газу. Є такі, де самостійно винайшли технологію і тепер, наприклад, роблять матеріал пінополістирол не білим, як ми звикли, дивлячись на зовнішнє утеплення будівель, а жовтуватим, і він, як шуба, огортає споруду. Потім можна такий дім фарбувати в будь-який колір. Цікаво, що директорові цього підприємства в Росії свій бізнес довелося згорнути через останні події на сході, і він змушений був виходити на Європейський Союз, й уже уклав кілька договорів. Деякі з півтора десятка підприємств, які представили свою продукцію й технології на виставці, працюють не тільки на Луганщину, а й на інші регіони України і навіть ЄС.
Свої котли гріють краще
А ось заступника голови обласної військово-цивільної адміністрації Олександра Голуба таке розмаїття альтернативних засобів обігріву осель не здивувало. «Твердопаливних котлів я бачив багато, особливо в Польщі, де був у відрядженні саме за цією темою. Але на цій виставці приємно те, що відкриваєш можливості й технології саме наших виробничників», — ділиться враженнями Олександр Голуб.
За його словами, на підконтрольній Україні території Луганщини цілі райони намагаються вийти з газової залежності й переходять чи то на тверде паливо, чи на відновлювані джерела енергопостачання.
Наприклад, у Сватовому витрати на газ двох лікувальних установ й інтернату для людей похилого віку щороку становлять майже 9 мільйонів гривень. Обласна військово-цивільна адміністрація надала гроші на проект із переведення об’єктів на тверде паливо (пелети, тирса). Очікувана економія енергоресурсів буде не менш як 50%.
Олександр Голуб стверджує, що в заміщенні газу і переході на тверде паливо нині певною мірою беруть участь майже всі райони області: якщо на початку року на Луганщині було 16 об’єктів за програмою з реформування теплопостачання, то тепер їх побільшало у кілька разів. Та чи це дивно у краї, який пережив «алчевський синдром»?
Діють на випередження
Але мало хто пам’ятає, що техногенній катастрофі в Алчевську в 2005 році передувала надзвичайна ситуація в Первомайську. Тоді в люті морози через аварію був розморожений житловий фонд. На той момент у місті було 17 старих котелень, які працювали настільки неефективно, споживали стільки газу, що краще сказати про їхню роботу: топили грошима — так дорого обходилося опалення. Біда змусила до максимальних зусиль для її подолання. Одразу після ліквідації аварії протягом трьох-чотирьох років у багатьох житлових будинках було замінено опалення на індивідуальне. Споруди буквально «обв’язували» трубами газопостачання, щоб кожен міг підключити котел. Так люди отримали змогу не тільки регулювати тепло у квартирі, а й економити споживання газу. Від цього квартири зросли в ціні. А там, де залишалося централізоване опалення, з’явилася можливість забезпечити гідну якість послуги.
«Але це все-таки поганий досвід. Треба запобігати біді, — упевнений заступник голови обласної військово-цивільної адміністрації. — Потрібні державна політика, системний підхід. У кожному місті слід розробити схему теплопостачання та програму енергоефективності».
Тож Олександрові Голубу сподобалося, що мета виставки — не тільки зібрати всіх, зробити інвентаризацію, а й подивитися, що саме можемо виробляти і як це використовувати для потреб краю. Під час засідання «круглого столу» з питань енергоефективності та енергозбереження найбільше досвіду виявилося у представників Сєверодонецька.
Місту вдалося підписати угоду міських голів. Це європейський офіс, до якого входить майже 200 міст України. У межах такої угоди місто зобов’язане розробити план дій сталого енергетичного розвитку до 2020 року, або документ «20/20/20». Тобто зменшити на 20% викиди, так само знизити на 20% енергоспоживання до 2020 року. Нещодавно місто Сватове теж підписало відповідну угоду. Але поки що на Луганщині таких міст лише два.
«Але щойно ти підписуєш угоду міських голів, ЄС визначає, що з цим муніципалітетом можна працювати, і міжнародні донори, які займаються питаннями у сфері енергетики, з інвестиціями йдуть саме в ті міста, де є план дій сталого енергетичного розвитку, — каже Наталя Бойко. — У Сєверодонецьку вже передбачено три таких проекти: модернізація системи опалення, переведення міста на індивідуальні котельні та енергозбереження в системі зовнішнього освітлення. Європа готова вкладати гроші в енергозбереження України».
ДО РЕЧІ
Уряд стимулює розвиток відновлюваних джерел енергії на місцях
Нині частка відновлювальних джерел у загальному енергетичному балансі України — 3,45%. Програма реформ, передбачених урядом, дасть змогу збільшити її до 30% до 2030 року.
Місцева влада зможе сама визначати тарифи на виробництво тепла, отриманого з використанням альтернативних або поновлювальних джерел енергії. Про це заявив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, коментуючи законопроект, розроблений Мінрегіоном, щодо передачі таких повноважень.
«Відтепер можна опалювати не лише окремі будівлі чи установи, використовуючи альтернативні джерела енергії, а й переводити роботу котелень на нетрадиційні або поновлювальні джерела енергії. Ми відкриваємо можливість на місцевому рівні самостійно виробляти теплову енергію з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії та розвивати альтернативну енергетику в житлово-комунальному секторі. Сьогодні ми закладаємо фундамент завтрашньої енергетичної незалежності України. Задля цього ми готові ламати будь-який опір тих, хто не хоче відпускати з власних рук контроль над регуляторним та бюджетними «краниками», — зауважив Геннадій Зубко.
