Теле- і радіоведуча та викладачка сценічної мови Світлана Василенко розповіла в ефірі Українського радіо про суржик, наголоси, новий правопис та помилки, які не варто робити у розмові.
Про найпоширеніші помилки у мові
Дуже часто забувають, що російська і українська мають різне інтонування. Але це зовсім інша історія. Щодо вимови, то я дуже просила, щоб звертали увагу на звук “в” в українській. Адже в українській губно-губний звук “в” не може стати російським губно-зубним “ф”, наприклад, “віфторок”, “фчора”.
Дуже багато дикторів та ведучих кажуть не “сенсація” з м’якою, нормальною українською “ц”, ніби не знають, що в нашій мові “ц” не перетворюється на “с”, а — “сенсасія”. Можливо, їм пояснили, що в українській мові “ц” має бути м’яким, але їм не вдається його вимовити. Тому і “паляниця” для них теж є проблемою.
Про слова-паразити
Серед журналістів, наприклад, є улюблене слово “зокрема”. Або люди можуть протягом 10 хвилин повторювати кілька разів слово “принаймні”.
Якось у мене була ситуація, коли прийшла людина і каже: “У мене немає проблем з “е-е-е”, “а-а-а”, але мені здається, що я щось роблю не так.” І я зрозуміла, коли почала за нею спостерігати, що вона замість “е-е-е” та “а-а-а” робила “аааа…”. Тобто виявляється, що слова-паразити, або слова, якими ми заповнюємо паузи, зазвичай дратують і навколишніх, і тих, хто їх використовує. Ці слова з’являються тому, що ми занадто голосно думаємо, я це так називаю, або є у людей, які дуже швидко розмовляють і не люблять паузи. Іноді паузи говорять більше, ніж слова.
Про використання іншомовних слів
Мова — це живий організм. Я за такі слова, за їх дозоване використання, за синонімічність і сучасність мовлення. У мене є “але”, на яке я вказую всім своїм учням: людина повинна чітко знати переклад слова, яке вона використовує, з іноземної мови, а також знати питомо український синонім до нього. Наприклад, наприкінці 90-х рр. у глянцевих журналах часто писали про “брутальних” чоловіків, але ніхто не вивчав походження цього слова. Брутальний — це агресивний, Бред Пітт і Том Круз не були такими. Але у пресі це слово популяризували, ніби такі чоловіки — це сексуальні, круті мачо.
А багато дівчат думають, що “перманентний” — це тимчасовий, але слово має геть інше значення — постійний. Дуже часто люди не знають переклад слів, які ввійшли в нашу мову. Ніколи не варто соромитися заглядати в словник. Я вдень це роблю мінімум 10 разів. Використовую онлайн-словник Національної академії наук України, адже він оновлюється часто і швидко.
Про числівники
Дуже часто кажуть “знижка від п’ятидесяти відсотків”, а я кажу, що то погана акція, бо що таке “п’ять-десять” відсотків. Треба запам’ятати, що в українській мові є лише слова “п’ятдесяти”, “шістдесяти”, “сімдесяти”, “вісімдесяти”. Помилятися не так страшно, треба навчитися виправляти свої помилки. Я завжди кажу своїм учням, що поки вони не наговорять певну кількість годин, то не зможуть говорити нормально. Потрібна практика.
Ми будемо робити помилки, поки живемо у білінгвальному суспільстві. Помилки бувають там, де часто на побутовому рівні використовують дві мови. Наприклад, така ж ситуація в Нідерландах, де є голландська й англійська мови. Те ж саме відбувається у нас, адже забагато симбіозу двох мов, крім того, у нас ще є суржик.
Про фемінітиви
Я люблю фемінітиви, які для нас були звичними, до чинного правопису. Як приклад, “Членка” і “членкиня”: там два звуки, один з них сонорний, інший — глухий. Українська мова намагається тримати закон відкритого складу, тому слово “членкиня” нині й використовують.
На протязі чи протягом
На протязі — це “на сквозняке”: Я стояв на протязі і тепер у мене болить вухо. А протягом — це за певний період часу: Протягом цілого року я вивчав українську мову. Якщо вам не подобається це слово чи ви не можете його запам’ятати правильно, то можете використовувати слово впродовж.
Чому не можна казати “вибачаюсь” і “не перемикайтесь”
Такі слова відтворюють зворотну дію, де частка сь або ся дорівнює слову себе. Правильно казати “вибачте” і “не перемикайте”.
На який склад робити наголос у словах “помилка” та “випадок”
У цьому слові два наголоси, адже до особливостей наголошування слів української мови належить подвійне наголошування слів (за́вжди́, по́ми́лка). А слово “договір” має два наголоси: на першому й на третьому складі. І не забувайте, що слово також має синонім “угода”.
У слові “випадок” наголос завжди стоїть на першому складі.
“Лайфхак” чи “лайфгак”
За новою транслітерацією, там, де ми маємо англійське H, ми маємо казати Г. Там, де є G, кажемо Ґ. Google має звучати Ґугл, а не Гугл.
Думаю, вже відбулася асиміляція, акомодація і всіляка кількість філологічних “ацій-”, що це слово ввійшло до словника. Ми ж вже не кажемо заходити в Гугл, слово перетворилося на дію — гуглити.
Про слова професійного мовлення
Не забувайте, що одним з законів мови є — закон економії мовних зусиль. Ми всі прагнемо вживати коротші, більш ємні за значенням слова. Для піарників, наприклад, слово “кейс” — частовживаний термін, так їм не потрібно пояснювати кожен раз, про що йде мова.
Є такий лайфхак для тих, хто виступає публічно і не має великого досвіду. Коли підготуєте свій спіч, промову, то маєте прочитати її кілька разів. Якщо є слово, на якому ви постійно зупиняється, то вам обов’язково треба його замінити на синонім. Адже під час промови ви 100% помилитеся, коли говоритимете це слово.
Що відомо
- Новий український правопис почав діяти із 3 червня 2019 року. Його редакцію підготувала Українська національна комісія з питань правопису. 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію, а 30 травня документ набув чинності. Нова редакція повернула до життя деякі особливості правопису 1928 року, які були частиною української ортографічної традиції.
- Версія 1989-1990 років, так звана "третя редакція", до якої суд, скасувавши постанову про новий правопис, автоматично перевів країну – це радянський варіант української мови. Докладніше про це можна дізнатись на каналі "Твоєї підпільної гуманітарки".