Цьогоріч в Україні офіційно святкується Різдво за григоріанським календарем. Проте скільки народів – стільки і традицій. Тому з нагоди свята «Українське право» підготувало добірку про законодавче ставлення до цього важливого свята у різних країнах.
Країни, в яких заборонено святкування Різдва
На сьогодні у світі існує щонайменше 5 держав, де Різдво на офіційному рівні не тільки не святкується, але й заборонено законом. До таких країн належать, зокрема, Саудівська Аравія, Таджикистан, Бруней, КНДР та Сомалі. У Брунеї, наприклад, за святкування Різдва можна отримати покарання у вигляді 5 років в’язниці. Хоча немусульманам в цій країні все ж дозволяється це робити, однак лише в межах своєї релігійної спільноти й не розповідаючи про свої плани на свято мусульманам.
Варто зазначити, що в багатьох країнах світу в різні періоди історії святкування Різдва була також під забороною. Так, в Англії у зв’язку із перебуванням при владі пуританців на чолі із Олівером Кромвелем в 1647-1660 рр. були скасовані різдвяні святкування, і, більш того, Різдво взагалі перетворилось на день каяття. Річ у тім, що пуритани розцінювали різдвяні традиції як такі, що мають язичницьке походження, а тому це свято не має нічого спільного із християнством. Пуританські ідеї отримали поширення і в США, де святкування Різдва тривалий час не мало законодавчого закріплення. Урешті-решт лише у 1870 році воно стало федеральним святом за президентства Гранта.
Різдво у Радянському Союзі
У це важко повірити зараз, але навіть попри масштабну антирелігійну пропаганду, яка тривала в СРСР, Різдво протягом тривалого часу було державним святом й, відповідно, вихідним днем. Різдвяні дні в радянських календарях 1919-1924 років були відмічені 7 та 8 січня, тоді як у 1925-1929 рр. - 25 й 26 грудня. Ситуація змінилась у 1929 році, коли у зв’язку із прийняттям відповідної Постанови Раднаркому Різдво Христове перестало бути офіційним святом. Проте вже у 1935 році різдвяні традиції повернулись у дещо зміненому вигляді під час святкування Нового року. Святий Миколай перетворився на Діда Мороза, Віфлеємська зірка на верхівці ялинки була замінена на кремлівську, а традиційні ялинкові іграшки у формі фігурок янголів та немовля Ісуса стали відтепер демонструвати досягнення Радянського Союзу у вигляді тракторів, супутників, ракет, космонавтів тощо. Знову ж офіційним вихідним днем в Україні Різдво вже стало за часів здобуття незалежності.
«Різдвяна зарплата»
Напередодні різдвяних свят у деяких країнах світу, таких як Бразилія, Чилі, Франція, Мексика, Німеччина, роботодавці надають своїм працівникам премію у розмірі місячної зарплати. У зв’язку із чим на цю премію поширилась назва «тринадцята зарплата». Варто зазначити, що в більшості випадків отримання таких премій не регулюється на законодавчому рівні, а прописується окремо в трудовому договорі або регламентується тарифною угодою, дія якої розповсюджується на всі підприємства певної галузі. Цікавим також є те, що в Німеччині, якщо роботодавець протягом трьох років здійснював виплату «різдвяної зарплати», не зазначаючи при цьому, що це був разовий платіж, він зобов’язаний продовжувати її виплачувати і далі. Також німецький роботодавець має сплачувати цю зарплату всім своїм працівникам за умови, якщо він її вже виплатив хоча б одному з них.
Заборона різдвяної ялинки
У деяких країнах були здійснені спроби заборони різдвяної ялинки, щоправда, із зовсім різних підстав. Наприклад, американський президент Теодор Рузвельт, який вважався палким захисником довкілля та противником непотрібного вирубування дерев, у 1902 році заборонив встановлювати новорічну ялинку у Білому Домі, сподіваючись, що його приклад надихне на відповідні дії інших американців. Крім цього, певним гонінням піддалась традиція встановлення різдвяної ялинки й в Російській імперії за часів Першої Світової війни. Тоді країною активно поширювалась антинімецька пропаганда, а, як відомо, традиція різдвяної ялинки бере своє коріння саме в Німеччині. У зв’язку із цим, зокрема, у 1916 році Священий Сінод заборонив встановлювати новорічні ялинки по всій країні, хоча юридична сила такої заборони залишається сумнівною. Також як «пережиток старого режиму» на певний час ялинка була піддана забороні й в СРСР, проте за особистої підтримки Сталіна у 1935 році цей святковий атрибут було повернуто.
Техаський закон «Щасливого Різдва»
У 2013 році у штаті Техас, США було прийнято так званий «закон щасливого Різдва» (“Merry Christmas”bill), який дозволив школярам, батькам, працівникам адміністрації шкіл бажати один одному щасливого Різдва, а також прикрашати ялинки й співати різдвяні пісні у навчальних закладах, уникаючи при цьому можливих судових позовів з цього приводу. Слід відзначити, що до прийняття цього закону багато шкіл з міркувань політкоректності уникали зазначених дій з метою не зачепити почуття школярів, які сповідували інші релігії. Проте, за словами тогочасного губернатора штату Ріка Пері, який підписав цей закон, «свобода релігії зовсім не має на увазі свободу від релігії».
Торговий різдвяний акт у Великій Британії
У 2004 році британським парламентом було прийнято Торговий різдвяний акт (ChristmasDay (Trading) Act 2004), згідно з яким в Англії та Уельсі забороняється відкриття магазинів площею завбільшки 280 м2 на день Різдва. Відповідно, на менші магазини зазначене обмеження не розповсюджується. Прийняття цього закону було спричинено чисельними скаргами профспілок працівників магазинів, які зазначали, що під час Різдва роботодавці змушують їх протягом багатьох годин перепрацьовувати й дуже часто без надбавки до зарплати. Також у 2007 році парламент Шотландії прийняв аналогічний закон, додавши ще зазначені обмеження й до дня святкування Нового року.
Заборона їсти м’ясні пиріжки під час Різдва у Великій Британії
В англійському суспільстві досі можна почути історію про давній закон, яким забороняється їсти м’ясні пиріжки під час різдвяних свят, і який нібито ще діє. Згідно з цією легендою, ще за часів Олівера Кромвеля велась активна боротьба із ожирінням населення й у зв’язку із цим заборонялось вживання багатокалорійних страв на кшталт тих же м’ясних пиріжків. Проте, як виявилось, після смерті Кромвеля серед всіх законодавчих актів, що залишились, у жодному з них не йшлося саме про м’ясні пиріжки.
Отже, доречним для кожної країни є своє ставлення до Різдвяних свят, але без сумніву, Різдво Христове є одним із величних християнських свят, на чому потрібно наголосити з повагою до існуючих традицій і вірувань.
Даниїл Шаров, Українське право