11 жовтня, в Кропивницькому побував лідер політичної партії “Рух нових сил”, і як би хто не применшував його значення в українській політиці, – серйозний опонент діючій владі, та без перебільшення відомий політик і реформатор сучасності Міхеіл Саакашвілі. Й таке представлення, напевно, може здатися пієтетом тільки тим, хто не має уявлення, наскільки змінилася Грузія за роки президенства цієї людини. Для мене ж особисто це ще Президент, який свого часу сам пішов у відставку і від того тільки виграв. Такий крок міг би деяких українських президентів уберегти від остаточної ганьби або ж принаймні зекономити нам із вами час на очікування президенстських виборів і позитивних змін у країні, а у випадку з Віктором Януковичем – зберегти сотні, а якщо дивитися ширше, то, можливо, й тисячі людських життів.
А тому питання “Чи є Саакашвілі громадянином України”, українців, які вже сприймають реформи, як вічне затягування пасків без навіть приблизного розуміння, коли їх можна ослабити, насправді повинне хвилювати менше всього. І я розумію тих, хто незалежно від своїх політичних уподобань, все ж прийшов учора ввечері на площу Героїв Майдану, щоб побачити і почути людину, яка знає не тільки, як розпочинати реформи, а й як їх успішно завершити, та має свої “рецепти” швидких змін на краще для України. Ще приємніше було отримати можливість поспілкуватися з цієї людиною особисто і взяти ексклюзивне інтерв’ю для “Без купюр”.
В світлі останніх повідомлень центральних ЗМІ про рішення Галицького районного суду Львова щодо надання доступу правоохоронцям до інформації про банківські картки Міхеіла Саакашвілі, з яких він оплачував квитки на потяг, щоб повернутися до України, перше питання постало саме собою.
– Всі, напевно, вже зрозуміли, що «приклеїти» вам кримінал за перетин кордону України (незаконний перетин кордону кваліфікується, як адмінпорушення, – авт.), не вдалося, то що ж вам намагаються «приклеїти» зараз?
-Я нічого про це не чув, – дивується Саакашвілі, або ж дуже вміло вдає здивування.
-Про це йшлося в електронних ЗМІ і на центральних телеканалах…
-Хай собі перевіряють. В мене немає іноземних рахунків, є українські…
-Йшлося про картки, через які ви могли купувати квитки, щоб повернутися до України, – уточнюю я, але пересвідчуюся, що співрозмовник не розуміє, про що мова, і врешті-решт починає сміятися…
-Дуже цікаво. Насправді, що б вони не робили, що б вони не шукали, ми будемо робити те, що ми робимо. Я далі їздитиму і спілкуватимуся зі співгромадянами, висуватимемо вимоги до влади 17 жовтня. Для мене зрозуміло, до люди обурені, я їздив по регіонам, з спілкувався з тисячами громадян, люди дуже щиро реагують. Мені приємно спілкуватися з нашими громадянами. Але мені прикро, що ми втрачаємо час, що згаяли стільки часу, що потрібно рухатися, потрібно щось будувати, розвиватися. А ми маємо менше двох відсотків ВВП, при нинішній інфляції – це відсутність зростання. Якщо так залишатиметься й надалі, то більшість молоді просто виїде. Для мене персональна драма, що немає руху вперед.
Для мене персональна драма, що немає руху вперед
-На жаль, цю персональну драму переживає, напевно, кожен пересічний українець, відчуваючи, що час минає, життя минає, а позитивних змін не відбувається… Тому дуже актуальна ваша програма «70 днів», в якій ви анонсуєте, як за цей час змінити країну на краще. Але ваші опоненти апелюють до вашого досвіду на посаді голови Одеської обласної державної адміністрації, при цьому не хочуть говорити про ваш успішний досвід у Грузії…
-Я не можу сказати, що одеський досвід був безуспішний, з мого погляду. Я звик до великих проривів і великих змін, але в Одесі ми побудували дорогу, яку всі обіцяли, але ніхто не зробив, ми зробили перший і найкращий на той час центр адміністративних послуг, відкритий митний простір, цьому проекту не дали працювати, але півтора року на Одеській митниці не було корупції. І зараз, коли я приїздив до Одеси, ви могли б побачити, як мене вітали на вулицях.
-Тобто цей досвід не такий безуспішний, як декому хочеться видати…
-Інших голів адміністрацій, після того, як вони йшли, так не вітали… Мені боляче приїздити до Одеси, ми все це зробили, але вона може отримати набагато більше, може отримати більше вся Україна. Натомість ми всюди втрачаємо час, ми втрачає населення, втрачаємо людей, ми втрачаємо репутацію.
-Тоді розкажіть, як за 70 днів можна змінити країну?
-За 70 днів, тобто 5 сесійних тижнів, можна прийняти найважливіші закони. Але почнемо з того, що, якщо не за 70 днів, то ніколи. Якщо Верховна Рада говоритиме, що нам ще потрібен час, ми маємо вивчати питання, створювати комісії, то все… Це все витрачання часу.
За 70 днів, тобто 5 сесійних тижнів, можна прийняти найважливіші закони. Але почнемо з того, що, якщо не за 70 днів, то ніколи
-Заговорювання…
-Щоб цього не відбулося, треба прийняти закон про олігархів, закон про відкликання народних депутатів, закон про імпічмент Президенту, закон про скорочення державних обласних адміністрацій, в цілому про скорочення державного апарату. Треба прийняти закон про охорону здоров’я, а не той муляж, який сьогодні пропонують, а також реальний закон про освіту. Дуже важливо прийняти закони, щоб не було такої кількості податків, треба, щоб максимум було шість. Митні податки повинні бути зменшені удесятеро. Розмитнення машини має коштувати десь 100-150 євро максимум, а не стільки, скільки зараз. Треба стимулювати свободу економіки. Як це можна зробити? Скасувавши 80 відсотків всіх існуючих регуляцій. Це підзаконні акти, це заборони й усе інше, що руйнує бізнес і використовується олігархічною владою, щоб провести те, що їй потрібно.
Треба стимулювати свободу економіки. Як це можна зробити? Скасувавши 80 відсотків всіх існуючих регуляцій
-Але ж ви й розумієте, з яким супротивом вам доведеться зіткнутися. Що ви йому можете протиставити сьогодні?
-Я розраховую на народ України, що він вирішуватиме, кому повертатися в країну, кому ні. Що б там собі не думав чиновник чи Президент, воно не спрацює, якщо народ думає інакше. А народ сьогодні втомився, він втомився від очікування. Тому що одні і ті ж повертаються до влади після кожного Майдану. Вони щоразу маневрують, вони думають, що вони хитріші, що вони мудріші. Вони здатні на будь-яку підлість, до якої ми навіть не можемо додуматися. Але з іншого боку – все! Більше можливостей для маневру в них немає. Так, ми реально втратили час, але ми встигнемо ще до того, як всі поїдуть звідси за кордон, змінити країну на краще. Мені здається, що у нас дуже мало часу, але він ще є. Для цього нам треба діяти негайно. Тому 17 жовтня ми будемо висувати свої вимоги до влади, щоб вона реально почала створювати антикорупційні суди, щоб змінила виборче законодавство, щоб Порошенко продав свої підприємства, щоб тарифи в енергетиці були людськими, для цього треба ліквідувати монополію, змінити систему регуляції тарифів. Тобто всі вимоги дуже конкретні. Якщо Президент здатний на це піти, а це ще й до всього його власні обіцянки, то він може врятувати своє президентство. Якщо Верховна Рада не захоче на це піти, то він може її розпустити. Якщо Верховна Рада захоче, а Президент ні, то може виникнути питання, що народ також вимагатиме відставки Президента. Тобто це все зараз залежить від доброї волі однієї людини.
-Щодо тарифів. Буквально вчора Міністерство енергетики заявило, що розробило нову формулу для розрахунку вартості газу для населення і підприємств теплокомуненерго, яка дозволить підвищити її тільки на 5,6 відсотка, а не на 17,6 відсотка, як ішлося раніше.
-Вони зараз просто відчувають тиск суспільства і намагаються щось робити…
-Наскільки взагалі з вашої точки зору сьогодні прозора структура тарифів?
-Абсолютно непрозора. Туди закладені надприбутки олігархів, якими вони діляться з владою. Якби не це, то тарифи були б набагато нижчими. Зараз влада оголосила підвищення пенсій, але, якщо подивитися на рівень інфляції, то це все одно буде додаткове навантаження на бюджет родини, часто не підйомне.
-А система субсидій, наскільки вона виправдана?
-Вона абсолютно невиправдана. Тому що замість того, щоб давати субсидії, треба давати гроші людям. А субсидії, це найкоротший шлях до того, щоб приписати «мертвих душ», щоб розкрадати ці гроші, для того, щоб перед виборами маніпулювати, щоб казати «Якщо хочете щось отримати, треба бути разом із нами».
Продовження інтерв´ю читайте згодом.