Столiттями лiнь вважали однiєю з найгiрших людських вад. Її засуджували, викорiнювали, а нам з дитинства втовкмачували, що саме лiнощi заважають людинi досягти успiху в життi.
Проте науковцi реабiлiтували лiнивство, визнавши його захисною реакцiєю органiзму. Команда дослiдникiв пiд керiвництвом Макса Донелана, професора факультету бiомедицини та фiзiологiї унiверситету Симона Фрезера (Канада), дiйшла висновку, що лiнь -- це вроджена властивiсть нервової системи. Мало того, саме ця риса допомогла людинi перемогти в боротьбi з iншими видами, адже тисячолiттями нервова система вибирала тип поведiнки, який допомагав не витрачати зайву енергiю.
-- Ученi виявили, що в органiзмi людини дiють фiзiологiчнi механiзми, якi лежать в основi лiнощiв. Нам притаманно уникати труднощiв, це прадавнiй механiзм збереження енергiї. Ось чому нам важко змусити себе, скажiмо, займатися спортом -- не через поганий характер, а через еволюцiйний механiзм. Що скажете?
-- Вiдповiм словами Бiлла Гейтса: "Найскладнiшу роботу я доручу лiнивiй людинi, адже вона знайде найлегший спосiб її виконання", -- каже Олена Головiна, гештальт-терапевт. -- Адже лiнь виконує роль захисника, на даючи нам перевтомлюватися, шукаючи найлегший та найкоротший шлях досягнення мети. Врештi, весь науково-технiчнiй прогрес, як це не парадоксально, базується на лiнi, -- вiн звiльняв людей вiд важкої роботи.
Крiм того, лiнь є захисним механiзмом, коли таким чином органiзм зберiгає свої ресурси -- фiзичнi i психологiчнi. Небажання щось робити немов попереджає: мої сили вичерпалися, хочу вiдпочинку. Психологи кажуть, що не варто в такому разi працювати через "не можу" -- краще вiзьмiть тайм-аут та вiдпочиньте як слiд. Те, що ви вважали лiнню, зникне, натомiсть з'явиться подвiйна енергiя для справ.
Лiнь може бути 1 наслiдком хвороби. Є чимало недуг, якi супроводжуються "занепадом сил" -- людина не може i не хоче щось робити. Так буває при деяких ендокринних порушеннях, хворобах серцево-судинної системи, пiдвищенiй нервозностi, анемiї, депресiї.
А от коли кожна почата справа не доведена до кiнця, настрiй по життю песимiстичний, а спосiб життя малорухливий, тодi лiнь може свiдчити про серйознi психологiчнi проблеми.
-- Як боротися з лiнню? I головне -- чи варто?
-- Для кожної справи повинна бути мотивацiя, тобто чiтке усвiдомлення, навiщо ви це робите. Якщо такої мотивацiї нема, людина нiчого й не буде робити. Здатнiсть до визначення мети та бажання її досягати закладене в нас iз народження, а вдосконалюється пiд час виховання. Тому якщо дитина росте лiнькуватою -- це прогалина у вихованнi, набута риса характеру.
Буває, що лiнь стає патологiчною (людина все життя нiчого не робить, нiде не працює, живе у бруднiй хатi), i з цим явищем слiд боротися. Якщо ж лiнь є захисною реакцiєю вiд перевантаження, прислухайтеся до цього сигналу. Будь-яку дiяльнiсть ми пiдсвiдомо оцiнюємо з погляду того, чи витраченi час та енергiя вiдповiдатимуть очiкуваному результату. Якщо людина має ресурси i мотивацiю, вона буде активною та дiяльною. Якщо ж лiнь перемагає, це означає, що проблема в якiйсь iз цих складових.
I ще одна порада: час вiд часу дозволяйте собi полiнуватися. Головне -- не перетворити це на повсякденний ритуал.
Марина МОРОЗ